/Files/images/Інфографіка_Булінг.png

План заходів щодо профілактики булінгу у 2019-2020 навчальному році

№ п/п Назва заходу Цільова аудиторія Термін виконання Відповідальний
Діагностичний етап
1 Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах - Вересень Практичний психолог
2 Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах: - спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти; - опитування (анкетування) учасників освітнього процесу; - психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів; - соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах; - визначення рівня тривоги та депресії учнів. Усі категорії учасників освітнього процесу Протягом року Класні керівники, практичний психолог, соціальний педагог
Інформаційно-профілактичні заходи
1 Обговорення питання протидії булінгу на загальношкільних батьківських зборах Батьки здобувачів освіти Вересень Директор школи
2 Засідання методичного об’єднання класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі» Класні керівники Листопад Заступник директора школи з НВР
3 Розробка пам’ятки «Що вважати булінгом?» Педагогічний колектив Жовтень Заступник директора школи з НВР
4 Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом» 1-9 класи Протягом року Практичний психолог, соціальний педагог
5 Контроль стану попередження випадків булінгу Нарада при директору Квітень Директор школи
6 Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. «Ні» булінгу» Педагогічний колектив Березень Практичний психолог
7 Вивчення нормативних документів, практик протидії булінгу Педагогічний колектив Протягом року Заступник директора школи з НВР
8 Розміщення інформаційних матеріалів на сайті школи Усі категорії учасників освітнього процесу Протягом року Адміністратор шкільного сайту
Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти
1 Проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків 1-4 класи Протягом року Класні керівники
2 Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять 1-9 класи Протягом року Класні керівники
3 Перегляд відесюжетів щодо ненасильницьких методів поведінки 5-9 класи Протягом року Педагог-організатор
4 Проведення факультативних занять «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» 6-9 класи Протягом року Заступник директора школи з НВР
5 Проведення факультативних занять «Я – моє здоров’я – моє життя» 5 клас Протягом року Заступник директора школи з НВР
6 Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творів, на уроках історії 1-9 класи Протягом року Вчителі початкових класів, учителі літератури, історії
7 Проведення заходів в рамках Всеукраїнських тижнів права 1-9 класи Грудень, березень Класні керівники, учитель правознавства, практичний психолог, соціальний педагог
8 Години спілкування «Кібербулінг: загроза ХХІ століття» 5-9 класи Протягом року Класні керівники
9 Консультативний пункт«Скринька довіри» 1-9 класи Протягом року Соціальний педагог
Психологічний супровід
1 Діагностика стану психологічного клімату класу 1-9 класи Протягом року Практичний психолог
2 Спостереження під час навчального процесу, позаурочний час 1-9 класи Протягом року Практичний психолог, соціальний педагог
3 Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу 1-9 класи Протягом року Практичний психолог, соціальний педагог
4 Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота з учасниками освітнього процесу Усі категорії учасників освітнього процесу Протягом року Практичний психолог, соціальний педагог
Робота з батьками
1 Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі» Батьківська громадськість Протягом року Класні керівники
2 Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини Батьківська громадськість Протягом року Практичний психолог, соціальний педагог
3 Тренінг «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті» Батьківська громадськість Січень – Лютий Практичний психолог
4 Інформаційна робота через інтернет-сторінки Батьківська громадськість Упродовж року Заступник директора школи з НВР

Булінг в закладі освіти


Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

  • 1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;
  • 2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:

  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи.

Джерело

Рекомендована мультиплікація про випадки булінгу

"Жив собі чорний кіт"

"Про пташок"

"Вірте у любов, вірте у Різдво"

"Курка, яка несла всяку всячину"

"Гидке каченя"

Кiлькiсть переглядiв: 147

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.