Повернутися до звичайного режиму

Банк творчо обдарованих учнів школи в 2017-2018 навчальному році (переглянути)

Банк творчо обдарованих учнів школи в 2015-2016 навчальному році (переглянути)

План роботи з обдарованими учнями в 2018-2019 навчальному році

Зміст роботи Термін Відповідальний
1. Поповнення картотеки обдарованихта здібних дітей. Вересень 2018 р. Класні керівники, Руденко С. В.
2. Проведення індивідуальних бесід з учнями та їхніми батьками щодо залучення учнів до хореографічного гуртка «Step – up», гуртка «Калиновий сонет», занять у музичній школі Вересень 2018 р. Класні керівники
3. Проведення урочистого початкуVІІ Міжнародного мовно-літературного Конкурсу імені Тараса Шевченка. 6 жовтня 2018 р. Бакуменко О. В.
4. Проведення І етапу Міжнародного мовно-літературного Конкурсу імені Тараса Шевченка Жовтень 2018 року. Бакуменко О. В.
5. Індивідуальні консультації вчителям, які готують учнів до участі в олімпіадах та конкурсах Вересень –грудень 2018р. Руденко С. В.
6. Анкетування обдарованих дітей зметою виявлення труднощів у їхньомунавчанні. Вересень 2018 р. Психолог Галущенко І. М.
7. Підготовка обдарованих дітей до І та ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін Вересень –жовтень 2018р. Вчителі - предметники
8. Методичне об’єднання класних керівників «Диференціація та індивідуалізація виховання - необхідна умова розкриття індивідуальності особистості» 8 листопада 2018 р. Сільченко О. О.
9. Відстеження результатів діяльностіучнів та вчителів. І раз на семестр 2018 – 2019 н. р. Мінченко Т. О.
10. Індивідуальні консультації для батьків « Як розвивати здібності дитини» Січень 2019 р. Психолог
11. Забезпечення участі учнів школи у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах: «Колосок», «Кенгуру»,«Левеня», «Бобер», «Соняшник» Жовтень– грудень 2018– 2019 н. р. Класні керівники, Руденко С. В.
12. Забезпечення участі школярів в Інтернет – заходах: Всеукраїнському Інтернет-турнірі із природничих дисциплін», Всеукраїнському інтерактивному конкурсі «МАН-Юніор Ерудит», Всеукраїнській науковій конференції учнів-членів МАН з енергоефективності, олімпіаді з філософії Протягом 2018 – 2019 н. р. Вчителі - предметники
13. Створення умов для систематичногопідвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими та здібними дітьми. Січень - Травень 2019 р. Мінченко Т. О.
14. Виставки, захист творчих робіт. 2018 – 2019 н. р. Руденко С. В.
15. Проведення змагань, гуртків, годинспілкування, ігор, нестандартних виховних заходів. 2018 – 2019 н. р. Руденко С. В.
16. Проведення предметних тижнів. 2018 – 2019 н. р. Руденко С. В.
17. Організація та робота МАН 2018 – 2019 н. р. Руденко С. В.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ


Творчі завдання поділяються за: ступенем проблемності, повнотою початкової інформації, рівнем прогнозування, оптимізацією, складністю рецензування, протиріччям, типом формування завдання, розробленістю алгоритмічних та евристичних приписів, перетрактовкою, інверсією, використанням принципів та методів наукового пізнання, можливістю винаходу, домінуванням логічних процедур діяльності і спілкування у вирішенні творчих завдань, процедурою управління, конструюванням. За такою класифікацією можна виділити такі типи навчальних творчих завдань, застосовні при навчанні:

1) із протиріччям (завдання-проблеми, завдання-парадокси, завдання-антиномії);

2) із некоректно поданою інформацією (із недостатньою первинною інформацією, з надмірною інформацією, із суперечливою первинною інформацією; в яких практично відсутня первинна інформація, наявна лише мета діяльності);

3) на прогнозування (на прогресивні і регресивні екстраполяції (на висування гіпотези);

4) на оптимізацію (на вибір оптимального рішення; на оптимізацію процесу, функціонування об’єкта);

5) на розробкуалгоритмічних та евристичнихприписів (на розробку алгоритму; на виявленнянайбільшефективнихевристик; на розробкуевристичнихприписів, правил); 6) на корекційну постановку завдання (на пошукзасобурішення, яке протилежненайбільшвідомому, та завдання, яківирішуютьвідкінця до початку);

7) «зворотні», протилежнізапропонованим (на пошукзасобурішення, яке протилежненайбільшвідомому, та завдання, яківирішуютьвідкінця до початку;

8) дослідні (на моделювання; графічні; на формалізацію; на використання принципу системності, додатковості, історизму);

9) на винахід, конструкторськізавдання (на винахідновихконструкцій; засобівдіяльності; нових речей; на пошук нового конструкторськогорішення);

10) логічні (на описявищ, процесів; на визначення понять; на пояснення; на доведення; на встановлення причинно-наслідковихзв’язків);

11) на управління (на вироблення мети, стратегій діяльності; на планування діяльності; на організацію діяльності; на контроль діяльності та нормування часу діяльності);

12) комунікативно-творчі (на розподіл обов’язків в процесі колективної творчої діяльності; на пошук засобів взаємодопомоги та співпраці; на пошук засобів взаємоконтролю).

Вищезазначені навчальні творчі завдання сприяють формуванню наступних компонентів творчих здібностей учнів:

1) бачення протиріччя, діалектичність мислення;

2) гнучкість, критичність, раціоналізм мислення;

3) здібності: знаходити необхідну інформацію та переносити її застосування в умовах завдання; формулювати проблему; генерувати ідеї; висувати гіпотези; до оціночного судження; до бачення проблеми та протиріччя; до спілкування та згортання розумових операцій; до рефлексії мислення; формулювати та перетрактовувати задачі; перемагати інерцію мислення, до широкого переносу знань, умінь; до винахідницької діяльності; інтелектуально-логічні; до самокерування в навчально-творчій діяльності; комунікативно-творчі; до конструювання;

4) здатність до широкого переносу здібностей, методів наукового пізнання у нові ситуації.

Для оцінки дієвості пропонованої методики сутнісним моментом є визначення показників і критеріїв готовності учнів до самостійної творчої діяльності, переважно якісних. При визначенні критеріїв розвитку самостійної творчої діяльності враховується динаміка розвитку творчих якостей та вмінь учнів, яку оцінюють за двома параметрами: 1) загальні якості та вміння; 2) творчі вміння. Серед загальних якостей і вмінь учня, найважливішими для самостійної творчої діяльності є: спрямованість на творчу діяльність, позитивне уявлення про себе, творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, мотивація досягнення мети, творчі вміння.

Складовою психологічного механізму адаптації учня до самостійної творчої діяльності є такі особистісні засоби :

1) мотиваційні і і емоційно-вольові (мотиви, навички, вправи, наслідування, здатність відчувати нове та ін..);

2) когнітивно-аксіологічні (евристичний стиль мислення, логічні навики, пізнавальні алгоритми, ціннісні орієнтації, інтелектуально-логічні і евристичні здібності та ін..);

3) змістовно-операційні (своєчасне і високе забезпечення реалізації спонукань особистості до творчої діяльності);

4) гностичні (творче оволодіння способами, прийомами і засобами, необхідними для навчальної діяльності);

5) поведінкові засоби (практичні міри, дії, вчинки).

У процесі навчання на основі традиційних та інтерактивних технологій для розвитку самостійної творчої діяльності досить ефективними і результативними виявилися такі форми навчання: a) підсумковий урок з теми, в процесі підготовки до якого учні самостійно шукають відповіді на вузлові питання, звертаються до додаткових джерел; b) лекція, в якій використовуються такі технологічні та методичні прийоми: складання картотеки проблемних ситуацій у вигляді опорних сюжетів твору з метою використання їх на різних етапах уроку; попередні завдання учню, що випереджають лекцію (проблемні запитання, творча робота з основної теми); використання інформаційних, контролюючих, технічних навчальних засобів, таблиць-опор, структурно-логічних схем, демонстраційного матеріалу; встановлення внутрішньопредметних і міждисциплінарних зв’язків; використання інтелектуальних завдань у процесі викладу лекційного матеріалу; застосування різних рівнів проблемної лекції (репродуктивного, проблемного, частково-пошукового, дослідного); використання педагогічної технології проектного навчання (учень працює над темою впродовж всього навчання або періоду); c) семінарські заняття, в яких використовуються технології групового навчання, технології створення ситуації успіху та створюються й вирішуються «ситуації утруднення»;

d) практичні заняття з використанням технології розвивального навчання, ділової гри навчального типу, мікровикладання, виконання творчих завдань, ігрового моделювання; e) лабораторні заняття, на яких учні аналізують ситуації за ілюстрацією, виконують індивідуальні творчі завдання, готують повідомлення, проводять дослідження;

f) самостійна робота, змістом якої є завдання частково творчого характеру («проаналізуйте», «аргументуйте»), завдання з творчою основою («порівняйте проілюструйте»), творчі завдання.

Комплекстворчихзавдань, якийрозробляється для впровадження на уроках, повинен відповідатиструктурітворчогопроцесу. О.Луквиділяєтакіетапитворчогопроцесу:накопиченнязнань і навичок, необхідних для чіткогоусвідомлення і формулюваннязавдання (чіткосформульованезавдання – це половина розв’язання); зосередженнязусиль і пошукдодатковоїінформації; відхідвідпроблеми, переключення на іншівиди занять (інкубація) у тому разі, коли завдання не вдаєтьсярозв’язати; осяяння (інсайт), яке не завждиунікальнаідея, це – логічнийрозрив, стрибок у мисленні, одержання результату.

Творчі вміння у своєму дослідженні виділила О.Кривильова: проблемне бачення; здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей; здатність до дослідної діяльності; розвинуте уявлення, фантазія; здатність до виявлення протиріч; здатність до подолання інерції мислення; уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; здатність до міжособистісного спілкування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В.И. Андреев. – Казань: «Просвещение», 1988. – 228 с.

2. Грінько О.О. Формування пізнавальної самостійності учнів у навчальному процесі / О.О. Грінько // Гуманізація навчально-виховного процесу: [наук.-методичний збірник].— Вип. VI. – Слов’янськ, 1999 – С. 165-166.

3. Кривильова О.А. Стан готовності майбутніх вчителів до самостійної творчої діяльності / О.А. Кривильова // Гуманізація навчально-виховного процесу: [зб. наук. праць. – Вип. ХХІХ /За заг. ред. В.І.Сипченка]. – Слов’янськ: Вид.центр СДПУ, 2006. – С. 42-50.

4. Лук А.Н. Психология творчества / А.Н. Лук. – М.: Наука, 1978. – 126 с.

5. Психология и педагогіка: [учебное пособие / К.А. Абульханова, Е.Г. Баранов, Е.Н. Богданов и др.]; под редакцией А.А. Бодалева, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева, В.А. Сластенина. - [3-е изд., доп. и перераб.]. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 585 с.

6. Решетько В.С. Школа как саморазвивающаяся система / В.С. Решетько. – Минск: Адукацыя і выхаванне, 1997. – 216 c.

7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 720 с.: (Серия «Мастера психологии

Кiлькiсть переглядiв: 189

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.