Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/Калиновий сонет.jpg

Осінь – красива панна,

Осінь – це трішки сум.

Та сумувати марно…

Листя в руках несу!

Багрянцями пофарбована,

Душу втіша мою.

Тобою я зачарована,

Я тебе, осінь люблю!

(Марія Федосенко, учениця 6- ого класу)
**********

Осінь цвіте кольорами.

Трішки сумує пташка.

Співає мінорні гами…

Шкода – відцвіли ромашки.

Та все ж я люблю цю пору,

Хоча і сумую трішки. Білка стрибнула вгору,

Сіла й гризе горішки.

(Владислава Жиранда, учениця 9- ого класу)
*******

На пеньку сидів їжак,

Зовсім він і не хижак.

Він сидів чекав натхнення,

Щоб зварить якесь варення.

Склав у баночки малину,

І ожину, і калину, Ще й по яблука побіг,

Щоб спекти смачний пиріг.

І варення і пиріг

Він для друзів приберіг.

(Ігорь Кушнір, учень 5 – ого класу)
********

Полетів у Космос півень,

Щоб із неба зорі знять!

І чубарці неодмінно

Їх на свято дарувать.

Бідні курі бігли слідом:

«Ой куди ж ти, брате, як.

Хто ж нам буде до обіду

Зерна й крихти собирать?»

Повернувся півник «Леле!»

Весь курятник насмішив.! -

Хтось приклеїв зорі клеєм,

Тільки дзьоба надщербив!

(Настя Талакіна, учениця 7- ого класу)
********

Хочу в Космос у високий,

В небо неозоре,

Де планети світлим оком

Все рахують зорі.

Маму й тата неодмінно

Заберу з собою,

Буду вчитись навідмінно

В космічному морі!

(Анна Жиранда, учениця 5 – ого класу)
УКРАЇНО

Україно, моя мамо,

Скоро, рідна, підросту,

Захищати тебе стану

На військовому посту.

І ніхто тебе не скривдить,

Не зламатвого плеча!

Хто з мечем дотебеприйде,

Той загиневід меча.

Підросту і супостата
прожену в широкий світ.

Ну а поки- наші тата

Бережуть тебе відбід.

Та надіюсь я щосили,

Доки буду підростать,

то не випаде причини

Брати в руки автомат.

(Владислав Артеменко, 5 кл.)
ДЯТЛИК

Пішов дятлик на базар

Купувать калоші,

Приміряв та вибирав,

Щоб були хороші.

А калоші -- то малі,

То не по погоді.

Хоче дятлик, щоб були

По останній моді.

Доки міряв (що за грець!),

Глянув у кишеню,

Де колись був гаманець –

В дірку видно жменю.

Загубив наш дятлик гроші

Та й сам себе лає:

"Нащо ж мені ті калоші,

Коли я літаю?"

(Вікторія Сторчова учениця 5 класу )
Кiлькiсть переглядiв: 162

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.