/Files/images/teacher_02.jpgВправи для зняття агресії

Старий гриб

Старий гриб ось-ось упаде. Його слабка ніжка вже не витри­мує ваги великого капелюха, що розкис.

Тілесні прояви. Стояти, ноги розставлені, коліна трохи зігнуті; плечі опущені, руки висять вздовж тіла, голова хилиться до плеча.

Запитання.

1) Як почувається старий гриб? А стара людина?

2) Що треба знати про старе­ньких?

3) Як їм можна допомогти?

Спиною до спини

Діти сідають спиною до спи­ни один до одного. Завдання — домовитися про щось або розпо­вісти щось один одному. Краще, якщо тему для розмови діти ви­гадають самі, але й дорослий може їм у цьому допомогти. Мoжливий і такий варіант цієї впра­ви, коли спиною до спини сидять дорослий і дитина.

Запитання.

1) Чи було вам зручно?

2) Чи не хотілося вам щось змінити?

Ця гра спрямована на те, щоб розвинути уміння дітей домовля­тися один з одним і показати, як важливо для цього бачити свого співрозмовника.

Новосілля

Дітям пропонується намалю­вати свої портрети і «поселити» їх у будиночок, малюнок якого висить на дошці. Потім діти всі разом розфарбовують будинок фарбами.

Ця гра спрямована на фор­мування почуття єдності з гру­пою.

На кого я схожий

Діти сідають у коло. Вибира­ється одна дитина, а всі інші від­повідають на запитання доросло­го: «На яку тварину вона схожа?», «На якого птаха?», «На яке дере­во?», «На яку квітку?» тощо. Власні варіанти може пропонува­ти і сама дитина, і так далі по колу.

Ця гра спрямована на те, щоб допомогти дитині краще пізнати себе й риси свого характеру.

Гpa«Знайомство»

Мета:можливість вийти з вла­сного «я», подивитися на себе по-іншому й у перспективі стати іншим.

Кожному учасникові групи пропонують назвати себе влас­ним або вигаданим ім'ям, і тільки назване ім'я фігуруватиме у спі­лкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє я.

Малювання на тему «Моя сім'я»

Мета: невербальне символь­не вираження змісту обраного імені.

Після того, як усі учасники гру­пи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати й намалю­вати малюнок «Моя сім'я», що у вигляді символів або образів ві­дображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка, про­водиться обговорення робіт.

Рухлива гра «Море хвилюється»

Мета:визначення емоційного стану й передача його невербальними засобами; краще знайомст­во з учасниками групи; створення позитивного емоційного фону; корекція нетерплячості.

Група обирає ведучого, який повертається спиною до інших і вимовляє слова: «Море хвилю­ється раз, ... ». На рахунок «три», школярі повинні завмерти в не­звичайній позі. Ведучий, по черзі, підходить до кожного уча­сника гри, включає його й нама­гається відгадати, кого й у якому емоційному стані він зобразив. Потім кожен гравець сам пояс­нює, що він хотів зобразити.

При цьому, група обов'язко­во аналізує виразні невербальні засоби передачі образу (міміка, погляд, жести, положення тулу­ба, стиснуті кулаки тощо), оці­нює, наскільки вдалим був цей вибір. Гра вчить розрізняти й чи­тати емоційний стан інших людей, адекватно передавати свій стан. Гра також коригує нетерплячість, виховує стриманість. Керівникові групи варто звернути увагу на те, страшних, агресивних чудовиськ чи слабких, зляканих тварин зображували учасники групи.

Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе й визначити свій настрій; уміння діагностувати емоційне самопо­чуття учасників групи.

Школярам пропонують сісти в зручній позі, заплющити очі, роз­слабитися й прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе й подумати, що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи, по черзі, розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і якій у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопо­чуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.

Малювання на тему «Мій страх»

Попро­сіть дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалю­вати свій страх. Це може бути аб­страктний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху, тривоги школяра. Коли виконання малюнків завершене, підлітки,по черзі, коротко пояс­нюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього, ке­рівник групи пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки І говорить проте, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху бі­льше не Існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміт­тям, будуть спалені й від страхів нічогоне залишиться.

Рухлива гра «Жучок»

Мета: діагностика ієрархії гру­пових взаємин і рівня самооцін­ки; розвиток стриманості, самоконтролю.

Школярі вишикувалися, утво­ривши невелике півколо, у центрі, спиною до інших учасни­ків, стоїть ведучий, обхопивши руками свої плечі й виставивши одну руку долонею в бік учасни­ків. Хтось із учнів торкається до­лоні ведучого, який повертаєть­ся й намагається відгадати (за невербальними ознаками: міміка обличчя, рухи, жести тощо), хто доторкнувся до його руки. Якщо ведучий угадав, той, хто торкав­ся його руки, стає ведучим.

Учитель звертає увагу шко­лярів і ведучого на невербальні ознаки, що можуть видати люди­ну, яка доторкнулася до руки ве­дучого. Людина може бути над­то напруженою або, навпаки, ро­бити вигляд, що їй усе байдуже.

Гра також допомагає діагно­стувати ієрархію групових взає­мин і рівень самооцінки: так, лі­дери щоразу прагнуть доторкну­тися до долоні ведучого; школярі з низькою самооцінкою торка­ються до ведучого або надто рід­ко, або взагалі не торкаються. Гра також сприяє розвиткові стриманості, виробленню само­контролю в підлітків.

Вправа «Продовж речення»

Мета:збирання додаткової діагностичної інформації.

Підліткам пропонується про­довжити речення першими-ліпшими фразами, що спадають на думку. На аркуші паперу шко­лярі записують тільки продо­вження наступних фраз: Більше за все я боюся... Мене засмучує... Я серджуся, коли... З відповідей можна судити про здатності школяра до реф­лексії власних переживань. Від­повідь «Не знаю» свідчить про недостатній розвиток цієї здат­ності або, можливо, про високу Гї значущість, або ж про проблему, яку спричинює страх.

Вправа «На кого б я перетворився в чарівній країні"

Мета:складання психологіч­ного портрета учасників групи (заперечення або приписування ними рис свого характеру).

Підлітків просять подумати, на кого хотів би перетворитися кожен із них, якби був чарівни­ком. Частіше це буває тварина. Відповідь «Ні на кого», «Хочу залишитися самим собою» свід­чить про задоволеність собою, самосприйняття. Учасники групи змальовують обрану ними твари­ну й коротко описують, де ця тва­рина живе, чим харчується, чим подобається школяреві. Як роз­минку можна запропонувати уч­ням зобразити свою тварину, її зовнішній вигляд, рухи й ходу.

Вправа «Шосте відчуття»

Мета: перевірка ступеня єдності та згуртованості групи.

Учасникам групи пропонують відповісти на запитання, але не від себе, а ніби від усіх учасників групи, тобто, так, як, на їхню ду­мку, відповіла більшість учасни­ків групи. Відповіді школярі по­винні мовчки записувати, не на­зиваючи ніяких варіантів уголос. Пропоновані запитання:

Який у більшості учасників групи улюблений день тижня?

Яка улюблена пора року?

Яке улюблене число?

Яку геометричну фігуру виб­рала б група?

Що хотіли б робити учасники групи в даний момент?

Потрібно записати або нама­лювати тільки одну відповідь на кожне запитання. Потім керівник знову зачитує запитання, а шко­лярі підносять руки в тому випадку, якщо пролунали їхні відповіді. Найбільша кількість однако­вих відповідей на запитання вважається думкою групи. Пере­вага даного завдання в тому, що підлітки одразу отримують інфо­рмацію про ступінь розвитку в них шостого відчуття.

Вправа «Допоможи виправитися»

Мета: самоаналіз якостей людини й самовиховання.

Напишіть на аркуші при­наймні три якості, яківарто було б виправити.

Тепер кожному учасникові групи скажемо, які якості в ньо­му нам не дуже подобаються І які хотілося б, щоб виправили.

А тепер порівняємо результа­ти та обговоримо їх. Вправа має бути виконана в досить м'якій формі, щоб не образити жодно­го з учасників групи, щоб у кожного школяра виникло бажання виправити свої вади і стати кра­щим.

Вправа «Непотрібне продихайте»

Мета:розслаблення, зняття скутості і тривожності.

За поганим настроєм, непев­ністю, безпідставною тривогою та страхами ховаються, як пра­вило, невидимі зовні напружен­ня гортані, глотки, діафрагми й черевного пресу. Ви не можете зняти це прямим розслабленням м'язів, але тут можуть допомог­ти спеціальні дихальні вправи.

Щоб продихати гнів, страх та іншіемоції, виконайте «собаче дихання». Кілька хвилин такого дихання - і непотрібні емоції зни­кають. Інодіцього не вистачає, тодіпотрібно додати вібрацій на вдиху. Зробіть кілька повних вди­хів і видихів, потім затримайте повітря на вдиху та зробіть до десяти рухів діафрагмою. Відбу­вається масаж внутрішніх орга­нів і спадає напруження там, де іншим шляхом домогтися роз­слаблення не вдається.

Вправа «Два барани»

Мета:зняти невербальну аг­ресію, надати дитині можливість «легальним способом» вихлюп­нути гнів, зняти зайву емоційну і м'язову напругу, спрямувати енергію дітей у потрібне русло.

Діти розбиваються на пари, зачитується текст: «Вранці два барани зустрілися на мосту». Учасники гри, широко розстави­вши ноги, нахиливши вперед ту­луб, упираються долонями і чо­лами один в одного. Завдання -протистояти один одному, не зрушуючи з місця, як можна до­вше.

Вправа «Обзивалки»

Мета:зняти вербальну агре­сію, допомогти дітям вихлюпну­ти гнів у прийнятній формі.

Дітям пропонують: «Переда­ючи м'яч по колу, давайте на­зивати один одного різними необразливими словами. Кож­не звернення повинно почина­тися з слів: «А ти ... морквина!» Пам'ятайте, що це гра, тому ображатися один на одного не будемо. У заключному колі обов'язково варто сказати своєму сусіду що-небудь при­ємне.

Вправа «Малюємо злість»

Учасникам пропонується на­малювати на аркушах паперу свою злість так, як вони її уявля­ють, а потім знищити малюнок і вивільнити свою злість.

Вправа «Кричальний мішечок»

Беремо зшитий мішечок. Ко­жна бажаюча дитина може піді­йти до «Кричального мішечка» і якнайгучніше прокричати в ньо­го. У такий спосіб вона рятується від свого гніву під час заняття. Мішечок закривають. Наприкінці заняття діти з жартами і сміхом залишають вміст «Мішечка» учи­телеві напам'ять.

Вправа «А ну, голосніше!»

Мета:зняти вербальну агре­сію.

Учасникам пропонується сіс­ти і заплющити очі. За сигналом «Починаємо», всі висловлюють незадоволення ситуацією. Це треба робити одночасно і якомо­га голосніше. Як тільки крики по­чнуть стихати, ведучий наказує: «Розплющіть очі! А тепер повто­ріть свої слова, дивлячись в очі один одному». Обговорення си­туації.

Гpa«Камінець у черевичку»

Діти сидять у колі. Дітей запи­тують: «Чи було так, що у ваш черевик попадав камінець?». По черзі, всі діляться своїми вра­женнями. Всі відповіді зводять­ся до наступного: «Спочатку ка­мінець не дуже заважає, але по­ступово наростає біль і незруч­ність, може з'явитися ранка чи мозоль, і тоді, навіть якщо дуже не хочеться, нам доводиться зні­мати черевик і витрушувати ка­мінець». Далі ведучий запитує дітей: «Чи бувало так, що ви так і не витрушували камінець, а повертаючись додому, просто зні­мали черевики?». Діти відпові­дають, що і таке вже бувало. То­ді в нозі, що звільнилась від че­ревика, біль стихав. Але ранком, засунувши ногу в черевик, ми раптом відчували гострий біль, зіткнувшись з нещасливим камі­нцем. Біль, причому, сильніший, ніж попередній.

Дітям розповідається: «Коли ми сердимось, чимось стурбо­вані, нами це сприймається, як маленький камінець у черевику. Якщо ми відразу ж відчуємо не­зручність, витягнемо його, то нога залишиться непошкодженою. Якщо залишимо камінець на місці, то в нас виникнуть про­блеми. Тому всім людям - і до­рослим, і дітям - корисно гово­рити про свої проблеми відразу. Давайте домовимось, якщо хто з вас скаже: «У мене камінець у черевику», ми усі відразу зрозу­міємо, що вам щось заважає, і зможемо поговорити про це.

Гpa«Тух-тиби-дух»

Мета:зняття негативних на­строїв і відновлення сил.

«Я повідаю вам, по секрету, особливе слово. Це чарівне за­клинання проти поганого на­строю. Щоб воно подіяло, не­обхідно зробити наступне. За­раз ви почнете ходити по кім­наті, ні з ким не розмовляючи. Як тільки вам захочеться пого­ворити, зупиніться навпроти одного з учасників, подивіться йому в очі і тричі сердито вимо­вте чарівне слово: «Тух-тиби-дух». Потім продовжуйте ходи­ти по кімнаті».

У цій грі закладений комічний парадокс.

Акт обстеження (переглянути)

Перелік психодіагностичного та соціологічного інструментарію (переглянути)

Презентація "Торгівля людьми - проблема ХХІ століття" (переглянути)

Презентація "Про соціальні мережі" (переглянути)

Презентація "Права дитини. Насильство"

(переглянути)

Кiлькiсть переглядiв: 203

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.